Дослідження властивостей та якості картографічних творів, їх придатності для вирішення будь-яких задач. Критеріями при цьому виступають: доцільність вибраного масштабу та картографічної проекції, достовірність карти та її наукова обґрунтованість, повнота змісту, геометрична точність планового та ...

Просторово-аналітична операція пошуку об'єктів серед заданої їх множини, що мають спільні точки або найближче розташовані один до одного або деякого заданого.

Ідентифікація та вибір просторових об’єктів, суміжних з даним.

Група просторово-аналітичних операцій з метою дослідження топологічних (див. Т.21) та геометричних властивостей лінійних просторових об'єктів (ліній), що утворюють деревовидні та циклічні мережі (гідрографічні мережі, мережі структурних ліній рельєфів, мережі комунікацій і т. ін.), відповідні ...

Група просторово-аналітичних операцій з метою дослідження топологічних (див. Т.21) та геометричних властивостей лінійних просторових об'єктів (ліній), що утворюють деревовидні та циклічні мережі (гідрографічні мережі, мережі структурних ліній рельєфів, мережі комунікацій і т. ін.), відповідні ...

Процес використання контрольних точок для незалежної перевірки ступеня точності тріангуляції.

Одна з операцій оброблення цифрових моделей рельєфу, яка забезпечує оцінку поверхні з точки зору видимості чи невидимості окремих її частин шляхом виділення зон і побудови карт видимості/невидимості з деякої точки огляду або з множини точок простору (джерел чи приймачів випромінювань). ...

Просторово-аналітична операція, заснована на пошуку двох найближчих точок серед заданої їх множини. Використовується у різних алгоритмах просторового аналізу: пошук "найближчого сусіда", нової або однієї з точок заданої множини (задачі інтерполяції та автоматичного класифікування), генерації ...